Порушення харчової поведінки
Розлади харчової поведінки – це серйозні стани, пов’язані з харчовою поведінкою, які негативно впливають на ваше здоров’я, ваші емоції і вашу здатність діяти у важливих сферах життя. Найбільш розповсюдженими розладами харчової поведінки є нервова анорексія, нервова булімія і переїдання.
Більшість розладів харчової поведінки пов’язані з надмірною увагою до своєї ваги, форми тіла і їжі. Така поведінка може значно вплинути на здатність вашого організму отримувати належне харчування. Розлади харчової поведінки можуть завдати шкоди серцю, травній системі, кісткам, зубам і ротовій порожнині та привести до інших захворювань.
Нервова анорексія яку часто називають просто анорексією є потенційно небезпечним для життя розладом харчової поведінки, що характеризується аномально низькою масою тіла, сильним страхом набрати вагу і спотвореним сприйняттям ваги або форми. Люди з анорексією докладають величезних зусиль, щоб контролювати свою вагу і форму, що часто істотно заважає їхньому здоров’ю і життєдіяльності.
При анорексії, люди надмірно обмежують калорійність або використовують інші методи схуднення, такі як надмірні фізичні навантаження, використання проносних або дієтичних засобів або блювота після їжі. Спроби знизити вагу, навіть якщо вона недостатня, можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, іноді аж до смертельного голоду.
Нервова булімія є серйозним, потенційно небезпечним для життя розладом. Коли у людини булімія, у неї бувають епізоди переїдання і очищення, які пов’язані з відчуттям відсутності контролю над прийомом їжі. Багато людей з булімією також обмежують прийом їжі протягом дня, що часто призводить до переїдання і очищення організму.
Під час цих епізодів людина зазвичай з’їдає велику кількість їжі за короткий час, а потім намагається позбутися від зайвих калорій нездоровим способом. Через почуття провини, сорому і сильного страху набрати вагу через переїдання вона може викликати блювоту, занадто багато займатися спортом або використовувати інші методи, наприклад проносні, щоб позбутися від калорій.
Люди з булімією стурбовані своєю вагою і формою тіла і можуть суворо засуджувати себе за свої власні недоліки.
Коли у людини присутнє компульсивне переїдання, вона регулярно їсть занадто багато і відчуває, що не може контролювати своє харчування. Вона може їсти швидко або з’їсти більше їжі, ніж передбачалося, навіть якщо не голодна, і може продовжувати їсти навіть довгий час після того, як відчує себе занадто ситою.
Після переїдання людина може відчувати провину, огиду або сором за свою поведінку і кількість з’їденої їжі. Але вона не намагається компенсувати цю поведінку надмірними вправами або чистками, як це роблять люди з булімією або анорексією. Збентеження може привести до того, що вона буде їсти на самоті, щоб приховати переїдання.
Емоційно-поведінкові:
- В цілому поведінка і ставлення, які вказують на те, що втрата ваги, дотримання дієти і контроль над харчуванням стають першочерговими проблемами.
- Заклопотаність вагою, їжею, калоріями, вуглеводами, грамами жиру і дієтою.
- Відмова від певних продуктів харчування, що переходить до обмежень цілих категорій продуктів (наприклад, відсутність вуглеводів і т. д.).
- Відмова їсти поруч з іншими.
- Харчові ритуали (наприклад, їсти тільки певну їжу або групу продуктів, надмірне пережовування, недопущення контакту продуктів харчування).
- Пропуск прийому їжі.
- Будь-які нові методи харчування або модні дієти, в тому числі виключення цілих груп продуктів.
- Часті дієти.
- Крайня заклопотаність розміром і формою тіла.
- Різкі перепади настрою.
Фізичні:
- Помітні коливання ваги як вгору, так і вниз.
- Спазми шлунка, інші неспецифічні шлунково-кишкові захворювання.
- Порушення менструального циклу.
- Проблеми з концентрацією уваги.
- Відхилення від норми лабораторних досліджень (анемія, низький рівень щитовидної залози і гормонів, низький рівень калію, низький рівень лейкоцитів і червоних кров’яних тілець).
- Запаморочення.
- Проблеми зі сном.
- Порізи і мозолі у верхній частині суглобів пальців (в результаті викликання блювоти).
- Стоматологічні проблеми, такі як ерозія емалі, карієс і чутливість зубів.
- Суха шкіра і волосся і ламкі нігті.
- Набряк навколо слинних залоз.
- Карієс або зміна кольору зубів через блювання.
- М’язова слабкість.
- Порушення імунної функції.
Розлади харчової поведінки ясно ілюструють тісний зв’язок між емоційним і фізичним здоров’ям. Першим кроком в лікуванні нервової анорексії є допомога пацієнтам у відновленні ваги до нормального рівня; для пацієнтів з нервовою булімією ключовим моментом є переривання циклу переїдання-чистки. Для пацієнтів з компульсивним переїданням важливо допомогти їм перервати і припинити переїдання.
Однак відновлення нормальної ваги або тимчасове припинення циклу переїдання-очищення не вирішує основних емоційних проблем, які викликають або поглиблюються ненормальною харчовою поведінкою. Психотерапія допомагає людям з розладами харчової поведінки зрозуміти думки, емоції і поведінку, які викликають ці розлади.
Через серйозні фізичні проблеми, що викликаються цими захворюваннями, важливо, щоб будь-який план лікування людини з нервовою анорексією, нервовою булімією або компульсивним переїданням містив у собі загальну медичну допомогу, консультації по харчуванню. Це сприятиме відновленню фізичного благополуччя і здорового харчування.
Крім харчування та лікування, щоб одужати і залишатися здоровим, ви також повинні змінити своє мислення і поведінку. Психологічне лікування є невід’ємною частиною лікування кожної людини з розладом харчової поведінки. Це дає можливість дізнатися, що викликає у людини проблеми з харчуванням, і вирішити, як з ними боротися.
Існує багато різних типів психологічного лікування, але всі вони включають бесіду з терапевтом (психологом або психіатром). Ці процедури розроблені, щоб допомогти вам зрозуміти своє мислення, дії і відносини, щоб ви могли внести зміни, які зроблять вас менш тривожним і полегшать щоденне життя.
Ось деякі з основних психологічних методів лікування, які допомагають людям з розладами харчової поведінки:
- сімейна терапія (члени сім’ї працюють разом як команда, щоб безпосередньо керувати поведінкою дитини);
- когнітивно-поведінкова терапія (вчить вас розпізнавати свої негативні думки і переконання і кидати їм виклик, щоб ви могли змінити свою поведінку);
- міжособистісна психотерапія (фокусується на зв’язку між тим, коли і як виникли ваші симптоми, і проблемами, які у вас є в стосунках з іншими людьми).