Хочу схуднути. Чи потрібен мені психолог?
Багато людей не знають про те, що питання схуднення пов’язане не стільки з правилами прийому їжі, хоча і це дуже важливо, скільки з психологічним станом людини і її світоглядом, тому вона і не може схуднути, навіть коли дуже сильно хоче цього. Ті ж дієти, хоч і бувають досить ефективними, проте не всім і не завжди допомагають. Багато людей, посидівши на жорсткій дієті деякий час, зриваються і знову дуже швидко набирають вагу. І такі зриви підривають їх впевненість в собі. Тому якщо не змінити внутрішній стан людини і її світогляд – неможливо допомогти їй позбавитися від зайвої ваги.
Психологія схуднення – напрямок психології, пов’язаний з харчовою поведінкою, який розглядає відновлення здорового способу життя. Психологія для схуднення доводить свою ефективність, виходячи з того, що причини зайвої ваги лежать в компенсації якихось внутрішніх конфліктів.
Психологія схуднення допомагає розібратися чому відбуваються зриви і чому надмірні зусилля не приносять результатів. Це дуже важливо для самооцінки, так як часто у разі невдач люди починають звинувачувати себе і розчаровуватися. Харчова поведінка відображає не тільки взаємодію людини з їжею, а і її взаємодію з собою, розкриває справжні мотиви, тому тут добре простежуються моменти міжособистісних відносин, дитячо-батьківських травм, знаходяться пояснення, чому жодна дієта не діє, а якщо і діє, то через час вага повертається.
Насамперед, потрібно поставити важливе питання: так навіщо ж, власне, худнути? Саме боротьба із зайвою вагою сама по собі є помилкою тих, хто намагається схуднути і у кого це не виходить.
Чим різкіше й інтенсивніше ви приступаєте до фізичних навантажень, тим більше вони викликають неприйняття і відторгнення рано чи пізно. Чим дієта більш сувора і голодна, тим більші вона викличе проблеми з вагою. Таке втікання від проблеми зайвих кілограмів – мотивація втечі. Тривалі заняття спортом, жорсткі дієти викликають все більшу і більшу байдужість, при цьому мотивація падає. Більш того, така мотивація може привести до постійного стресу, часом до зайвої худорби, коли схуднення стає манією, нав’язливою ідеєю. На жаль, прийняття себе не відбувається, тому що людина живе або в минулому, або в майбутньому.
Замість «боротьби із зайвими кілограмами», яка переростає в боротьбу з власним тілом, набагато ефективніше прагнення до здорового та красивого тіла. Мотивуючи себе на схуднення, визначте ту форму, яку ви бажаєте створити. Такою формою може бути якийсь певний рельєф тіла, талія, вигини. Задайте собі питання, якою ви хочете бути? Дуже важливо на цьому етапі побачити, уявити і навіть відчути себе такою вже сьогодні, зараз.
Не менш важливий момент в схудненні – його мета. Навряд чи цифри на вагах і правда є кінцевою метою. У кожного свої цілі. Якою б не була саме ваша мета, схуднення і стрункість відображаються позитивним чином на всіх сторонах життя: стає більш насиченим особисте життя, поліпшується здоров’я, підвищується працездатність. Сформулюйте свою ціль, поставте її на чільне місце там, де ви будете щодня її бачити.
У більшості випадків люди навіть не усвідомлюють того, що потреба у зайвій вазі захована десь в їх переконаннях, наприклад, бажанні відгородитися від світу. Підвищена емоційна чутливість провокує нарощування «фізичної броні», щоб відчувати себе більш захищено. Існує думка, що до надмірної ваги також схильні невпевнені в собі люди: збільшуючи тіло, вони якби збільшують свій простір. Крім того, солодощі відмінно знімають напругу при розумових навантаженнях (тільки ефект від такої «терапії» дуже короткий, а з наслідками доводиться боротися).
Психологія схуднення категорично критикує звинувачувальні думки, покарання себе за зриви або невиконання. Чим більше є неприйняття себе, покарань і докорів, тим важче вирішити проблему. Коли є тіло, ставлення до якого негативне, то всередині не виникає імпульсу щось робити.
Психологія схуднення, яка не дасть вам зірватися рекомендує шукати в собі щось позитивне, ті риси, що подобаються і надихають. Перші дні такі речі доведеться знаходити через силу, тому ставте щоденне завдання пошуку хорошого, хоча б чогось одного, в собі. Підживлюйте в собі енергію і позитив: любіть себе, хваліть себе, жартуйте над своїми невдачами, більше смійтеся, помічайте навіть найдрібніші досягнення, записуйте те, чого досягли. Пам’ятайте: ви собі кращий друг, але вимогливий тренер.