Лікування тривоги
Аарон Бек – засновник когнітивно поведінкової терапії, ще в середині минулого століття зазначив, що його метод можна застосовувати і при лікуванні тривожних станів. У 80-х роках учений вже успішно застосовував КПТ (СВТ) в лікуванні тривожних розладів.
Основний підхід Бека застосовують багато психологів і сьогодні, але потрібно зауважити, що з того часу багато що змінилося. У модель лікування тривоги (тривожних розладів) були внесені удосконалення і поправки, і на даний час у нас є більш ефективний підхід, можна так сказати тонко налаштований підхід до терапії тривожного розладу. Цей метод дає більш швидкий результат в роботі з тривожними клієнтами.
Вагомий внесок у розвиток цього підходу внесли роботи Clark, Wells, Butler, Salkovskis, Barlow т.д. В університеті Лаваля (Канада) Adrian Wells створив протокол психотерапевтичного лікування тривоги. Його ми і розглянемо більш докладно.
Цей протокол використовують для лікування будь-якого тривожного розладу (панічний розлад, соціальна фобія, ПТСР, нав’язливі думки, або будь-який стан, який супроводжується підвищеною тривожністю).
Спостереження в роботі психологів показали, що клієнти, у яких спостерігалася надмірна тривога, відрізнялися деякими особливостями:
- Переконання в тому, що тривога корисна
- Когнітивне уникнення
- Непереносимість невизначеності
- Страх перед проблемами
Якщо психолог працює, спираючись на протокол Лаваля, то план терапії повинен включати в себе роботу над усіма вищевказаними пунктами.
І так по порядку.
Людині, у якої відсутня підвищена тривожність, цього не зрозуміти, але тривожні люди чомусь впевнені на 100%, що тривога має просто містичну владу над проблемами, вона просто необхідна і у неї є позитивна функція. Різниця лише в тому, чи ця впевненість усвідомлена або закладена в автоматичних реакціях. Дуже часто задаючи питання: «У чому вигода вашої тривоги?», Клієнт не знає, що відповідати, а часто говорить, що немає і тривога – це погано і т.д. Але давайте поміркуємо логічно, ми ж завжди чинимо з кращих міркувань, тому якщо ви відразу не знаходите відповідь на питання про корисність тривоги, це не означає, що цієї відповіді не існує, тривожитеся ви на користь собі або дорогим для вас людям.
Ось кілька варіантів переконань щодо тривоги у тривожних людей:
- Підвищує мотивацію
- Допомагає захиститися від неприємностей
- Не справляти враження байдужого
- Не отримати величезне розчарування
- Не буде так боляче
- І ще багато іншого.
Такі ірраціональні установки не підвищують якість життя, тому разом з психологом клієнт знаходить свої переконання з приводу тривоги, вони для нього стають усвідомленими, явними. І завдання психотерапії на цьому етапі перевести їх в раціональні і об’єктивні. Як правило, це досягається за допомогою техніки «Сократовский діалог».
Когнітивне уникнення.
Що таке розумове або іншими словами когнітивне уникнення? Це здатність людей з підвищеною тривогою вдаватися до різних хитрощів, щоб швидше позбутися тривоги. наприклад
- Уникати подій, які можуть підняти рівень тривоги
- Відволікатися, щоб перервати тривожний стан
- Замінювати тривожні думки на райдужно-позитивні
- Перемикати образи на слова (образи завжди страшніше)
- Придушувати, забороняти негативні думки.
У короткостроковій перспективі – це завжди або майже завжди матиме успіх, і вам буде здаватися, що ви вже справляєтеся, але якщо подивитися в довгострокову перспективу – це викликає тільки погіршення вашого самопочуття, тому що у вас не стався коригуючий досвід і у вас не було можливості перевірити, чим закінчиться ваша тривога. З психологом ви зможете розробити покроковий план поведінкового експерименту і прибрати корінь цієї проблеми.
Непереносимість невизначеності
Улюблене слово тривожних людей «а раптом». Навіть якщо 99,9%, що нічого не станеться, але існує ж той 0,01%, а раптом він і зіграє. Для того, щоб якось справлятися з тривогою в таких випадках, людина намагається прорахувати наперед всі самі малоймовірні, але негативні наслідки і від них застрахуватися. Але ідея з самого початку приречена на провал. Неможливо все прорахувати, життя дуже багатогранне і багатовимірне. В результаті людина живе в постійній тривозі.
Подібні стратегії практично завжди йдуть в парі розумового аналізу і обмірковування, людині хочеться все прояснити, в голові постійно народжується питання «що, якщо?», Створюється ілюзія, чим більше відповідей, тим менше невизначеності. Але результат завжди прямо протилежний – тривога зростає.
Це дуже серйозний етап роботи з психологом, щоб навчитися задіяти свої внутрішні і зовнішні ресурси.
Страх перед проблемами
Ще одна особливість тривожних людей – будь-яке питання або дрібязкову проблему перетворювати на катастрофу, і при цьому фінал буде найжахливішим. Другий момент, що для людей з тривожними розладами характерно тривожитися про гіпотетичні проблеми, але ніяк не про реальні. Їх як правило хвилює більше майбутній час, ніж сучасне і свою енергію вони витрачають на рішення не існуючих проблем, а не на вирішення тих питань, які можливо є зараз. Дуже часто на цьому грунті виникають конфлікти в родині і на роботі, людина відчуває себе нещасливою, несправедливо скривдженою життям, адже у неї проблем більше, ніж у інших.
Причина такого ставлення до проблем – впевненість людини, що вона не в змозі впоратися з усіма цими проблемами: у неї недостатньо сил, знань, витримки, здоров’я і т.д.
Всі ці переконання разом з психологом ви шукаєте, усвідомлюєте, робите явними, обговорюєте і за допомогою технік вчитеся навичкам вирішення проблем, щоб не приймати рішення дуже швидко, і не приймати рішення занадто довго, виробляти альтернативні рішення, формулювати цілі, оцінювати ефективність застосованого рішення.
Надмірна тривога завжди має свої наслідки – це і депресія, апатія, відсутність смаку життя, мрій, задоволення, стан гіперконтроль. Тому лікування обов’язково! Адже ми можемо бути щасливими по-справжньому! Чим швидше ви звернетеся за допомогою, тим швидше і простіше все вийде!