Боротьба за зайву вагу наздоганяє нас і в журналах і в телевізорі. Щодня сотні жінок і іноді чоловіків починають чути, як погано бути товстим і наскільки це не гарно.
І добре якщо вас це не ранить, а мотивує займатися собою і своїм здоров’ям. Але якщо це набуває хворобливої форми, і ви перестаєте реально оцінювати ситуацію – то тоді цим пора серйозно займатися.
Як і в будь-якому процесі, крайність – це не дуже добре. У питанні схуднення крайністю можна вважати анорексію і булімію – це одні з найбільш поширених розладів сприйняття себе і харчової поведінки.
На сьогоднішній день булімію (обжерливість) і анорексію (відмова від їжі) можна сміливо назвати даниною моді, так як думка суспільства часто зводиться до того, що це всього лише ціна за красу.
Давайте розберемося, що ж це таке і чи так це необхідно. У гонитві за стандартами людина часто готова на багато що і часто всупереч здоровому глузду.
Коли людина не впевнена в собі, не любить і не приймає себе, то дуже часто це і призводить до крайнощів, так як психіка не дає реально оцінювати ситуацію, і спотворює її сприйняття.
Поняття булімія означає підвищену потребу в харчовій компенсації відсутніх факторів, яку не маючи можливості виправити, часто компенсують примусової очищенням шлунку, для того щоб приховати це від оточуючих.
Булімія – це не тільки психічне захворювання, а й проблеми з нервовою і ендокринною системами. Булімія може бути класичною та частиною такого психічного захворювання як анорексія.
Анорексія ж – це повна або часткова відмова від їжі. При цьому психіка настільки спотворена, що у хворих навіть не з’являється відчуття голоду. Основна небезпека полягає в тому, що яку б вагу не показували ваги, людині все одно здається, що йому терміново потрібно худнути, і зайва вага помітна не тільки їм, а й суспільству.
Причинами виникнення анорексії і булімії є, перш за все, внутрішнє невдоволення собою і як наслідок, замиканням в собі і нав’язливими ідеями. Люди з такими розладами вважають, що єдиний шлях до «світлого майбутнього і щасливого життя» – це схуднення.
Каталізаторами цих процесів є дуже часто такі поширені речі як стрес на роботі, різка критика від когось, нерозуміння в сім’ї, невлаштованість або проблеми в особистому житті і т.д. Але, в більшості випадків це вигадані приводи, так як насправді це бажання відповідати стандарту або стереотипам, нав’язаних нам телебаченням – бути схожим на зірок, моделей зі сторінок журналу і звичайно користуватися популярністю у протилежної статі.
Варто розуміти, що турбота про свій зовнішній вигляд і нормалізація ваги це добре і правильно, але, як і в будь-якому процесі, важливо знати міру і вміти вчасно зупинитися.
Чим довше це непомітно для оточуючих і для вас, тим складніше виправляти наслідки і позбуватися цього розладу.
Лікування булімії і анорексії передбачає комплексний підхід – це, перш за все, психотерапія, а так само дієта і медикаментозне лікування. А на останніх стадіях захворювання і госпіталізація з примусовим лікуванням.
Психічний розлад – це головне, що об’єднує ці хвороби, часто вони йдуть одна за одною. І тільки від Вас залежить, чи зможете ви вчасно розпізнати симптоми булімії і анорексії (надмірне незадоволеність собою і бажання схуднути, особливо коли вага тіла нормальна, надмірне захоплення вагою і дієтами, напади «вовчого апетиту», приклади постійного «заїдання», захоплення блювотними, проносними, сечогінними засобами і т.д.) і зайнятися цим питанням.
Чим раніше Ви визнаєте себе та інших в проблемі, то з меншими наслідками зіткнетеся і швидше знайдете вихід з ситуації, що склалася.
Не бійтеся звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця – це всього лише крок назустріч Собі.