1. Чому виникає залежна поведінка?
2. Які ж причини любовної залежності?
3. Як полегшити цей стан і на що звернути увагу в роботі над собою безпосередньо в терапії?

На це може впливати безліч факторів, ось деякі з них:

– індивідуальна схильність до тих чи інших об’єктів, що викликають залежність;

– низька переносимість фрустрації, неможливість впоратися з перепадами настрою без штучних допінгів;

– невміння проживати хворобливі емоції екологічно і безпечно;

– низька адаптація до стресових ситуацій, що призводить до хронічного стресу.

 

Повертаючись до «любовної залежності» важливо розуміти, що це просто один з видів залежної поведінки. І в корені цієї поведінки часто лежить переконання: «Я сам \ сама не впораюся \ не виживу без іншого».

Така залежність може виглядати з боку, як одержимість партнером. І навіть якщо людина отримує від таких відносин психологічну, або фізичну шкоду, то страх самотності і втрати партнера все одно може не дати можливості розлучитися назавжди.

Змиритися з самотністю дуже складно, оскільки так ще сильніше відчувається власна неповноцінність.

Сукупність страхів і тривог на тему самотності ще більше втягує людини в залежність від іншого, що змушує страждати.

– гіперопіка в дитинстві і як наслідок несформоване відчуття опори на самого себе, сумнів у своїх силах і можливостях, так звана – вивчена безпорадність;

– низька самооцінка, що відчувається, як неповноцінність, партнер на якийсь час дає цю «цілісність», закриває потреби;

– схема покинутості, часта і тривала самотність в дитинстві, коли значущі дорослі не знаходилися поруч (забули забрати з садка, залишили надовго у бабусі, не взяли трубку);

– недовіра людям, світу в цілому, може виникати на тлі травмуючих подій.

Також, слід сказати, що така залежність може провокуватися іншими психічними розладами: депресією, тривожними станами, любовним маренням.

1. Вирощувати свою власну цінність і значимість. Як? На досвіді, через практичні дії. Наприклад, можна почати з того, що ви приймете самостійне рішення і візьмете відповідальність за будь-які наслідки. Це може бути не найважливіше рішення в вашому житті, краще почати з чогось простого, на побутовому рівні.
2. Шукайте те, що цікаво особисто вам, не прив’язуючись до інтересів партнера: хобі, спілкування з новими людьми, вивчення мов, нові курси, спорт.
3. Попрацюйте в терапії глибинно зі страхом самотності і схемою покинутості.
4. Підвищуйте толерантність до невизначеності шляхом допущення будь-якого варіанту подій, хоча б у себе в голові, в думках.

Ці рекомендації допоможуть вам глибше розібратися в собі, навести порядок в голові і наблизитися до відчуття себе повноцінною людиною, незалежно від того в парі ви, чи ні.

Автор: психолог, когнітивно-поведінковий фахівець – Марія Сорока.