У житті багатьох трапляються моменти, коли все «валиться з рук» без жодної видимої причини, ніщо не приносить ні радості, ні задоволення, і навіть навколишній світ здається бляклим та позбавленим барв. Часто ми говоримо, що це просто «чорна смуга», яка невдовзі обов’язково зміниться білою. Втім такий вигляд може мати ендогенна депресія – це психічний розлад, за якого людина страждає від постійної втоми та знесилення, а почуття та емоції немов відмирають, залишаючи тільки безпросвітну тугу. У тяжкій формі він може призвести до повної втрати працездатності і навіть спровокувати суїцид.
Ендогенні психічні розлади, причини яких досі не вивчені до кінця, зазвичай не пов’язані з зовнішньою травмуючою ситуацією. Такий тип депресивних розладів завжди викликаний внутрішніми фізіологічними причинами, що не залежать від життєвих умов, а тому ніяк не підвладні самому хворому. Науковці говорять про біохімічні збої в роботі мозку, під час яких порушується нормальне вироблення серотоніну (відомого як «гормон радості») та інших нейромедіаторів. Цей дисбаланс може бути як набутим, так і генетично обумовленим.
Існують певні особливості, за якими з широкого спектру депресивних розладів, виділяється саме ендогенна депресія. Симптоми її проявляються наступним чином:
- постійно знижений настрій;
- загальмованість мислення;
- рухова та мовна загальмованість (або навпаки надмірна збудливість);
- деперсоналізація (втрата відчуття свого «я», емоційна холодність стосовно як оточуючого світу, так і власних спогадів та думок);
- ангедонія (нездатність відчувати радість та задоволення);
- схильність до самоприниження, суїцидальні тенденції;
- безпричинна тривожність;
- порушення сну та апетиту.